Він сказав, що портова криза не сильно впливає на постачання меду за кордон: більшість солодкої продукції Україна відправляє вантажівками. Але вартість логістики суттєво зросла.
Гагарін зазначає, що витрати на перевезення зросли на 30-50%. Якщо раніше доставка однієї фури до Німеччини коштувала €2500, зараз перевізники хочуть €4000-4500.
“За таких умов частину маржинальності за контрактами, яку ми маємо, ми віддаємо перевізнику. Для імпортера в ЄС це не так критично, тому що вони отримують вже ціну з доставкою, а для експортерів – це додаткові витрати та суттєве зниження прибутковості”, – заявив керівник Beehive.
Гагарін каже, що з другої половини 2027 року питання продовження експорту постане особливо гостро. Це станеться, якщо логістичні та виробничі витрати зростатимуть і надалі, а безмитна квота в ЄС підійде до кінця.
За такої ситуації запаси меду в Україні поступово накопичуватимуться. Перехідні залишки продукції з поточного сезону на новий, у 2027, на думку керівника Beehive, не перевищать 10-15 тис. тонн. Це ще помірний показник.
“За підсумками 2026 року прогнозується експорт українського меду на рівні 45-55 тис. тонн. Очікувані валютні надходження становитимуть понад $150 млн на рік”, – прогнозує Гагарін.
Реалістичним сценарієм він вважає скорочення реалізації меду на 5-10% порівняно з 2026 роком. Втім, ситуація може змінитися, якщо експортні квоти будуть подовжені на 2028 рік у поточній кількості (35 000 тонн на рік), або ж навіть збільшені на 20-30%. Наразі для українських медовиків діють обмеження експорту меду до Європейського Союзу, що є викликом.
Ціна на українську продукцію зростає. Тож і європейські імпортери можуть активніше переорієнтовуватися на постачальників з інших країн. Йдеться про Китай, Аргентину та Індію.
“Наразі неможливо наростити обсяг експорту до інших країн від ЄС, так як ми банально не будемо конкурентними по ціні в тих регіонах. США і Північна Америка купують дешевший мед з Індії. Близький Схід і Японія і решта країн Азії – майже увесь обсяг купує з Китаю”, – пояснив Гагарін.
