Вирощування не-ГМО сої потребує оцінки не лише цінової премії, а й витрат на роздільне збирання, зберігання та транспортування. Для невеликого господарства, яке створює такий ланцюг із нуля, наявна надбавка може бути недостатньою.
Про це пояснила старша аналітикиня ринку олійних культур Barva Invest Вікторія Блажков матеріалі GrowHow “Соя входить у складний сезон: де шукати ціну і коли продавати врожай”.
За її оцінкою, наведеною в публікації від 28 вересня, середня премія за не-ГМО сою становила близько 25 дол./т.
Важливо уникнути змішування партій
Виробництво не-ГМО сої передбачає контроль чистоти поля й техніки, окреме зберігання та недопущення змішування з ГМО-продукцією.
Якщо відповідної інфраструктури в господарстві немає, її створення потребує додаткових витрат. За оцінкою Вікторії Блажко, у такому випадку економічно цікавою може бути премія орієнтовно 45–70 дол./т.
Цей діапазон не є універсальним порогом рентабельності: результат залежить від технології, обсягів виробництва та наявних ресурсів господарства.
Читайте також:
Для виробників із готовою інфраструктурою розрахунок інший
Компанії, які вже мають роздільні виробничі ланцюги, постійних європейських покупців і погоджені надбавки, можуть отримувати вигоду й за меншої премії — орієнтовно 25–40 дол./т.
Європейський ринок залишається важливим напрямком збуту української не-ГМО сої та продуктів її переробки. Однак перед вибором технології виробнику варто визначити покупця, вимоги до партії та витрати на забезпечення її відповідності.